Дослідження: підтримка, яка надається фінською владою українцям, переважно базується на логіці довгострокової інтеграції переміщених осіб

Восени 2022 року Товариство українців у Фінляндії почало співпрацю з Школою економіки Hanken у рамках дослідження про потреби та досвід українських переселенців у Фінляндії. Війна Росії в Україні була у заголовках новин з моменту повномасштабного вторгнення, але складність життя постраждалих людей не завжди отримує достатню увагу в світових новинах. Співпраця Товариства українців у Фінляндії з інститутом HUMLOG (Школа економіки Hanken) у рамках нового проекту, фінансованого Liikesivistysrahasto, має на меті дослідити саме це. Зокрема, науковці Мікко Веса, Лаура Кангас-Мюллер та Анна Дзюба досліджують, як українці, які шукають захисту у Фінляндії, будують своє життя заново, а також Войцех Піотрович і Анна Дзюба аналізують як в Україні, Польщі та Фінляндії організовується надання гуманітарної допомоги Україні. Ми сподіваємося, що це дослідження буде інформативним джерелом у розробці політики щодо готовності суспільства до майбутніх криз, зокрема, наданні допомоги переселенцям та організації гуманітарної допомоги в зонах конфлікту. Центр допомоги українцям у Гельсінкі та Український центр сприяли проведенню дослідження, зокрема, надавши можливість збору даних. Дослідники Школи економіки Hanken та Університету Аалто (Школа бізнесу) проаналізували досвід відвідування Центрів переселенцями.

Попередні результати дослідження повідомляють, що підтримка, яка надається фінською владою переміщеним українцям у Фінляндії, переважно базується на логіці довгострокової інтеграції переміщених осіб. Однак така логіка працює не для всіх. Частина українців були вимушені залишити свою батьківщину, не маючи конкретної мети, як, наприклад інтеграція. Радше вони намагалися знайти прихисток і безпеку для себе і своїх рідних. Наприклад:

«Чесно кажучи, у мене взагалі не було ніяких очікувань, просто ми дуже швидко виїхали. У мене був шок. Ми приїхали до Фінляндії просто для того, щоб нас прийняли, зрозуміли і співчували подіям, які з нами відбуваються, щоб отримати якийсь захист, приїхали без мети».

Дослідження описує, що загалом переміщені українці відчувають себе поміж двох життів: минулого в Україні та невизначеного майбутнього. Залежно від ситуації вони мають дуже різні потреби та наміри, якими вони керуються у своїх діях. Наміри переміщених українців у Фінляндії також можуть різко змінюватися залежно від того, як розвиток війни впливає на особисті ситуації і від досвіду отриманого за час проживання у Фінляндії. Іноді переселенці зосереджуються на адаптації у Фінляндії, інколи плекають надію на повернення додому, а в деяких випадках оцінюють можливості безпечного життя в інших країнах. Як каже одна респонденка:

«Напевно, настане такий момент, який допоможе мені вирішити, залишатися тут чи повертатися додому. Думаю, це буде навіть не цього місяця. Розумієте, ми тут тому, що нам там не дуже добре. Але якби там вже було якоюсь мірою краще, ми б, мабуть, уже повернулися. Але, чесно кажучи, я не бачу себе у Фінляндії. Щодо мене, я ще не знаю. Сьогодні це один шлях, а завтра інший. Але поки там ситуація покращиться, тут мине час. Ну, можливо, у нас немає планів, але ми все одно говоримо і розглядаємо все по-іншому. Можливо, тоді у мене будуть інші думки щодо цього. Не знаю, коли там буде добре».

Незалежно від визначеності намірів, загалом переміщені особи прагнуть до більшої безпеки (враховуючи фінансову, матеріальну, та психологічну) в будь-якому можливому сценарії майбутнього, що не завжди означає облаштування свого життя саме у Фінляндії. З цією метою вони намагаються розвивати різноманітні ресурси (інформаційні, економічні, матеріальні, коло спілкування, знання мови та культури), щоб підготуватися до різних потенційних сценаріїв у майбутньому незалежно від місця проживання. Наприклад, респондент коментує:

«Можливо, немає сенсу займатися чимось довготривалим, як то вивчення мови, якщо я планую повернутися додому. Тепер мені потрібна робота принаймні прибиральника чи кухаря, щоб заробити трохи грошей на прожиття».

«Найважливіше робити те, що потрібно, те, що залежить від мене в даний момент. Наступний день приносить нові завдання та нові обставини».

Вивчаючи досвід переміщених осіб, дослідники звернули увагу також на переживання та організацію роботи волонтерів, які підтримують українців у Фінляндії та в Україні. Наразі дослідження продовжується і зосереджене на вивченні роботи Центру логістики та сервісу AutaUkrainaа. Дослідники Інституту HUMLOG Войцех Піотрович і Анна Дзюба аналізують практики та стосунки між різними учасниками процесу надання допомоги, такими як фінські, польські та українські волонтери, муніципалітети, підприємства, а також неурядові та громадські організації.

Досвід і міркування переміщених осіб, а також тих, хто надає підтримку, є важливими, оскільки вони дають знання про те, як сприймається криза та як її вирішують на рівні громад та організацій. Ці знання є критично важливими для розуміння сучасного життя суспільства у стані невизначеності під впливом глобальних викликів. Такі виклики, як війна в Україні, вимагають перегляду того, як ми розуміємо управління ситуаціями, коли сьогодення та майбутнє не зрозумілі та коли немає універсальних рішень.

Наступним кроком є дослідження організацій, що надають гуманітарну допомогу в Україні та Польщі. Товариство українців у Фінляндії є надійним партнером у дослідницькій роботі щодо надання гуманітарної допомоги та підтримці громади українських переселенців у Фінляндії.

Якщо у Вас є історія, якою Ви хотіли б поділитися, звертайтеся за електронною поштою: anna.dziuba@hanken.fi