Голоси українців у Раді Північних країн

У вівторок, 27 жовтня, Надія Федорова (Асоціація українців у Фінляндії) та Арсеній Свинаренко (Фінське товариство досліджень молоді) поділилися даними щодо інтеграції українців у Фінляндії на пленарному засіданні Ради Північних країн та засіданні Комітету з питань соціальної політики.

Арсеній Свинаренко представив результати нещодавнього дослідження щодо української молоді у Фінляндії, проведеного в рамках проєкту DECA. Оскільки багато українців, які перебувають під тимчасовим захистом, навряд чи повернуться до України найближчим часом, збереження зв’язків молоді з Україною стає дедалі важливішим питанням. 

На інтеграцію впливають не лише працевлаштування та вивчення мови, а й соціальна приналежність, доступ до інформації та підтримка громади. Організації української діаспори є одними з найважливіших суб’єктів, що сприяють як інтеграції, збереженні зв’язків і культурної ідентичності з Україною. У країнах Північної Європи залишається потреба у послугах, що надаються українською мовою та українськими фахівцями. У приймаючих країнах, існують значні прогалини у знаннях про Україну, українське суспільство та українську культуру, які також необхідно усунути шляхом посилення підтримки україністики. Нарешті, війна сприяла розвитку відповідальності, стійкості та громадянської активності серед українців. Мережі організацій громадянського суспільства, волонтерів та місцевих громад стали невід’ємною частиною соціальної стійкості та демократичного життя України.

Надія Федорова розповіла про роботу, яку проводять українські організації громадянського суспільства з надання підтримки у сфері психічного здоров’я переміщеним українцям, та наголосила, що психологічне благополуччя є необхідною передумовою успішної інтеграції. Дослідження, проведені в Норвегії та Данії, свідчать про високий рівень проблем із психічним здоров’ям серед українських біженців, зокрема тривогу та симптоми посттравматичного стресового розладу, що підкреслює необхідність доступної та культурно-адекватної підтримки. Українські організації громадянського суспільства оперативно відреагували після повномасштабного вторгнення, створивши служби підтримки українською мовою. Приклади з Фінляндії та Данії демонструють, як ініціативи, очолювані громадами, охопили тисячі переміщених осіб, часто заповнюючи прогалини в державних послугах.

Надія Федорова також наголосила на успішній співпраці країн Північної Європи в рамках Північного саміту з питань захисту інтересів України. Крім того, програма FRID, яка адаптувала фінську модель взаємодопомоги TOIVO для українців, демонструє, як ефективні практики можуть передаватися між країнами для посилення підтримки у сфері психічного здоров’я. Водночас залишаються значні перешкоди, зокрема невизнання українських професійних кваліфікацій, недостатнє фінансування та відсутність підходів до надання послуг у сфері психічного здоров’я, що враховують травматичний досвід. Ці виклики обмежують доступ до належної підтримки та знижують ефективність зусиль з інтеграції. Тому Українська асоціація у Фінляндії закликає до орієнтованого на людину довгострокового підходу, заснованого на стабільному фінансуванні українських громадських організацій, розширенні послуг українською мовою та міжнародному обміні перевіреними моделями підтримки.

Ми вдячні за запрошення та можливість долучитися до цієї важливої дискусії. Ми твердо переконані, що українські організації повинні мати право голосу на міжнародних форумах, де їхній досвід, погляди та експертиза можуть допомогти формувати політику та підтримку для переміщених українців.